- згорілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до згоріти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
згорілий
Смотреть что такое "згорілий" в других словарях:
згорілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
недогорілий — а, е. Який не згорів повністю … Український тлумачний словник
перетлілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до перетліти. 2) у знач. прикм. Зіпсований від гниття, дії вологи і т. ін. 3) у знач. прикм. Який згорів, перетлів … Український тлумачний словник
спалений — 1 дієприкметник від: згорілий спалений 2 прикметник згорілий … Орфографічний словник української мови
згораний — а, е, зах. Згорілий. Згорана хата … Український тлумачний словник
недогарок — рка, ч. 1) тільки мн., чого і без додатка. Те, що остаточно не згоріло, залишки після пожежі і т. ін. || Частина чого небудь, що з певних причин не може повністю згоріти, вигоріти. 2) Недогорілий шматок свічки. 3) Невикурена або недокурена… … Український тлумачний словник
обвуглений — а, е. Який має на поверхні шар вугілля, сліди горіння; обгорілий. || Який згорів, перетворився на вугілля. || перен. Який став темним і шерхлим під дією сонця, вітру (про шкіру відкритих частин тіла) … Український тлумачний словник
